Міністерка фінансів Швеції Елізабет Свантессон заявила, що Європейський Союз має рухатися далі з пропозицією використати заморожені активи Центрального банку Росії для потреб України, оскільки “інших варіантів майже не залишилося”, пише ЛБ.
““Ми зробимо все можливе, щоб переконати всі країни підтримати цей план. Оскільки війна триває, деякі країни стають більш обережними і не хочуть робити стільки, скільки роблять Швеція, а також скандинавські та балтійські держави для фінансування України”, – сказала вона у п’ятницю перед зустріччю міністрів фінансів ЄС у Люксембурзі.
Міністри ЄС продовжують розробку так званої “репараційної позики”, яка дозволить мобілізувати близько $214 мільярдів із заморожених російських активів, що зберігаються в брюссельському кліринговому центрі Euroclear. Ці кошти мають покрити дефіцит українського бюджету та частково профінансувати військові потреби.
План є юридично складним, оскільки ЄС прагне уникнути прямого вилучення коштів, щоб не зашкодити репутації фінансової системи Союзу та євро, а також уникнути судових позовів.
Єврокомісія також розглядає можливість переходу до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю (а не одностайно, як зараз), щоб запобігти можливому вето з боку Угорщини.
Через складні юридичні аспекти Бельгія вимагає гарантій, що вона не залишиться наодинці з потенційними судовими витратами, якщо Росія подасть позови. Цю вимогу наразі опрацьовують посадовці ЄС.
Очікується, що лідери ЄС обговорять цей план на саміті наприкінці жовтня, а Єврокомісія може незабаром після цього представити юридичну пропозицію щодо “репараційної позики”, якщо буде достатня політична підтримка і вирішено всі юридичні та технічні питання.
Україна зараз потребує близько $65 мільярдів фінансування від міжнародних донорів на 2026–2027 роки, а також додатково $60 мільярдів військової допомоги.